Четвер, 23.11.2017, 13:07
Вітаю Вас Гість | RSS

Великовільшанський НВК "ЗОШ І-ІІІ ст. - ДНЗ"

Меню сайту
Наше опитування
Чи подобається Вам Меню нашого сайту?
Всього відповідей: 206
Афоризми
Форма входу
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Свята та події
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Головна » 2014 » Квітень » 30 » ТРАВЕНЬ НА ПІДХОДІ, А З НИМ - СВЯТА.
21:25
ТРАВЕНЬ НА ПІДХОДІ, А З НИМ - СВЯТА.

День міжнародної солідарності трударів — свято, що відзначається в 142 країнах, в тому числі в Україні.

Походження Дня солідарності трудящих нерозривно пов’язане з боротьбою за коротший робочий день, яка розпочалася практично з початком введення фабричної системи виробництва в США.

Хоча домінуючою причиною перших страйків в країні була мізерна заробітна плата, питання коротшого робочого дня та право на створення робітничих організацій не були другорядними вимогами робітників. Згодом, в умовах все зростаючої тривалості робочого дня (яка іноді досягала 15-20 годин на день), вимога значного його скорочення стала визначальною.

14 липня 1889 року, після доповіді американських делегатів про робітничий рух в США, Паризьким Конгресом було прийняте рішення щодо організації «інтернаціональної демонстрації, коли у всіх країнах та містах в один визначений день струджені маси вийдуть на вулиці з вимогою офіційного скорочення робочого дня до 8 годин». Днем для проведення демонстрації було обрано 1 травня.

Вже 1890 року Міжнародний день солідарності трудящих відзначався в багатьох країнах світу масовими демонстраціями та страйками, хоча влада намагалася придушити їх силами правоохоронних органів. З середини 90-х років ХІХ століття на травневих демонстраціях почали проголошуватися вимоги покращення життєвих умов, заклики до міжнародної солідарності й боротьби проти мілітаризму та війни.

В радянські часи першотравневі демонстрації набули нового розмаху й масовості. Але на відміну від західних країн, де вони переросли в карнавальні дійства, носили соціально-політичний характер.Відоме гасло "Мир, праця, травень!" на довгі десятиліття закарбувалося в пам’яті людей.

Львівська маївка 1890 року - перша на українських землях. На тому зібранні була прийнята резолюція, в якій стояли вимоги встановлення 8-годинного робочого дня, заборони праці дітей та нічної праці для жінок, запровадження загального виборчого права.

1891 року робітники залізничних майстерень Полтави одні з перших в Російській імперії відзначили 1 травня. А перша (1894 року) таємна революційна маївка київських робітників, головним чином залізничників, була замаскована під традиційне святкування "за чаркою на природі" і проходила в Кадетському гаї.

На зламі століть пройшли першотравневі сходки, мітинги і страйки в Чернігові, Катеринославі, Кременчуці, Одесі, Черкасах, Ужгороді, Сімферополі та Києві. А 1 травня 1900 року в Харкові відбулася перша в Україні велика політична демонстрація, в якій узяли участь 10 тисяч осіб.

В Україні вперше легально святкували 1 травня в часи Центральної Ради 1917 року.

У всіх містах країни мільйони робітників виходили на вулиці з гаслами Комуністичної партії “Вся влада Радам”, “Геть міністрів-капіталістів”. Тривалий час Першотравень був символом революції, непримиренної класової боротьби.

По-справжньому “масовим святом” 1 травня стало у СРСР. І це дійсно було свято для радянських трудящих, що отримали додатково два вихідних дня. На другий день, як правило, у всій країні проходили “маївки” - масові святкування на природі.

В епоху “розвинутого соціалізму” в СРСР першотравневі демонстрації стали нести інше смислове навантаження. У день 1 травня трудящі СРСР висловлювали свою солідарність з революційною боротьбою трудящих капіталістичних країн, з національно-визвольним рухом, виражали рішучість віддати всі сили боротьбі за мир, за побудову комуністичного суспільства.

Організовані колони трудящих крокували по центральним вулицям міст і селищ під марші і музику політичної спрямованості, з гучномовців звучали вітання і політичні гасла.

Важко уявити наскільки високим був тоді дух патріотизму. Гордість і радість буквально переповнювали єство. Довгі колони трудівників, прикрашені повітряними кульками, квітами, червоними прапорами, транспарантами; театралізовані композиції на кузовах машин, що повільно рухалися поруч із демонстрантами, гучні вітання з трибун.

Із трибун, встановлених зазвичай біля головних адміністративних будівель, демонстрантів вітали керівники КПРС, представники влади, передовики виробництва, ветерани, почесні громадяни.

Велася трансляція по місцевих теле- і радіоканалах. Парад із Красної площі Москви транслювався центральними телеканалами, зі вставками кадрів демонстрацій в інших великих містах країни. Участь у першотравневих демонстраціях для трудящих була обов'язковою і контролювалася керівництвом підприємств.

1 травня 1986 року в Києві гамма-фон АН УССР зафіксував значення близько 2500 мкр/год. Та саме в цей час на Хрещатику відбувався парад.

Стало відомо, що 30 квітня 1986 року на 20:00 годину вечора вітер повернув у бік Києва, і в місті почав підніматися радіаційний фон. Пізніше було багато закидів, що не можна було після аварії виводити людей на першотравневу демонстрацію. А перед цим із Москви прийшла вказівка, що немає необхідності відкладати парад.

У СРСР Першотравень довгі роки був основним державним святом. 1 травня 1990 року керівництво Радянського Союзу і КПРС востаннє піднялося на трибуну Мавзолею для проведення останньої офіційної демонстрації.

День міжнародної солідарності трудящих, "прижився" з радянських часів, який ще називають Днем праці, першотравневими святами чи Першотравнем.

1 травня відзначається як День міжнародної солідарності трудящих усіх країн. А в 1997 році це свято перейменували в Свято весни і праці.

Сьогодні, як і раніше, день 1 травня вважається святом Миру, Праці, Днем міжнародної солідарності. Бо немає нічого ціннішого за мир, дружбу та радість спілкування.

Сьогодні 1 травня – свято весни і праці, день солідарності трудящих. Але це вже не ті великомасштабні демонстрації, які були в СРСР, коли практично всі жителі приймали в ній участь.

Травень на підході, а з ним — свята. Вихідні, природа, відпочинок...

Зараз, за даними соцопитувань, лише 7,24% українців вважає, що День міжнародної солідарності трудящих є великим святом. 76,69% сприймають 1-2 травня як "просто декілька вихідних днів". 11,84% опитаних відповіли, що це свято - пережиток радянської системи. Приблизно третина опитаних відзначає це свято виїздом на шашлики, а кожен десятий їде садити картоплю.

 

 

http://uk.wikipedia.org/wiki/День_міжнародної_солідарності_трудящих

http://www.ukrinform.ua/ukr/news/pershotraven_na_zminu_demonstratsiyam_priyshli_shashliki_i_kartoplya_foto_1934280

 

Переглядів: 442 | Додав: NVDrach | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Календар
«  Квітень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930
Ми у Facebook
МИ ЗАРЕЄСТРОВАНІ