Четвер, 23.11.2017, 13:01
Вітаю Вас Гість | RSS

Великовільшанський НВК "ЗОШ І-ІІІ ст. - ДНЗ"

Меню сайту
Наше опитування
Чи подобається Вам Меню нашого сайту?
Всього відповідей: 206
Афоризми
Форма входу
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Свята та події
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

СТОРІНКАМИ ІСТОРІЇ ШКОЛИ

Наше мальовниче село Велика Вільшанка лежить на правому березі струмка Раківка між пагорбами, що носять назви "Тростинський", "Саяв яр", "Гирин яр", "Мала верства", "Велика верства". З давніх давен на пагорбах вільно росли, красуючись своїми рощлогими вітами вільхи утворюючи вільховий ліс. Стародавнє село, що потопало у великій кількості вільх (село у вільхах), згодом отримало назву Велика Вільшанка. З-під коренів однієї з вільх витікає джерело з цілющою водою, прояке згадується ще в XVII столітті. Назвали його "Фонтаном". До цього часу назва джерела нерозгадана.

Перша згадка про село Велика Вільшанка в письмових джерелах датується 1762 роком, але літопис та археологічні розкопки свідчать про те, що поселення в даній місцевості з`явились значно раніше. Знайдений скарб римських монет (ІІ-ІІІ ст. н.е.) та комплекс речей черняхівського поховання (ІV ст. н.е.) підтверджують життя поселенців в даній місцевості.

В XVII столітті, в період поневолення України панською Польщею, Велика Вільшанка була володінням князів Корецьких. За переказами старожилів та свідченням письмових джерел школа в нашому селі була в XVII столітті, але при церкві. Іноземці, які подорожували по Україні, в околицях Києва XVII-XVIII ст. (Н.Маршал, Е.Кларк, Е.Лясота та інші), свідчать, що майже в кожному українському селі була школа. А.Ю. Юст був здивований тим, що бачив в селі звичайних селянок, які йшли до церки з молитовником в руках. Більшість жителів вміли читати і писати.

Після горезвісних реформ Катерини ІІ в кінці 70-х років ХVII ст. школу у Великій Вільшанці було закрито. Грамотними в селі були лише двоє: священник і диякон. До них зверталися жителі села за письмовими оформленнями різних документів. І понад століття, аж до 1883 року сільські діти в школі не навчалися. 

Лише в 1883 році частково за кошти держави та за кошти громади відкривається однокласне училище навпроти садиби М.П. Голованя. На утримання училища казна виділяла 226 карбованців. Учителі, які працювали в училищі, закінчували вчительські семінарії, мали досвід практичної роботи в школі. В училищі працював один учитель і священник-законослужитель. Вчителем працюва П.Т. Пасічний, священником-законовчителем - В.І. Похаревським. Вчитель вчив читати, писати, арифметиці. Сільський священник - азам богослов`я. В училищі навчалося 80 учнів, з них 69 хлопчиків і 11 дівчаток. Навчання проводилося у "попівській хаті". Лише окремі учні сільського училища мали змогу продовжувати своє навчання далі. Із свідчень Жеребка Прокопа Пилиповича (1870 року народження) в училищі вивчалися на належному рівні німецька мова, оскільки він, закінчивши училище, вільно володів німецькою мовою та був сільським перекладачем у війну 1905 та 1941-1945 років.

В новозбудованій 1902 році в селі Велика Вільшанка двокласній церковно-приходській школі навчання починалося після закінчення всіх польових сільськогосподарських робіт на початку зими, напередодні дня свята пророка Наума, а закінчувалося ранньою весню з початком весняної сівби. Школярі залищалися вдома допомагати батькам, виконували посильну їм роботу по догляду за худобою та в полі з ранньої весни до пізньої осені. навчальні заняття в школі проводилися 4 рази на тиждень і тривали 3-4 години.

Після першого і другого року навчання значна частина учнів, переважно дівчата, залишали школу. Дівчатам в основному прищеплювали навики рукоділля. В селі побутувала думка, що для жінки навчання закінчується вмінням читати, писати. Серед тих, хто закінчував третій рік навчання, дівчат було дві-три, а бо і зовсім не було. Діти заможних селян продовжували навчання у Василькові.

Після жовтневого перевороту в 1917 році в селі створюються окремі початкові школи. Як шкільні приміщення використовуються громадські будівлі:

  • "Козіркова" - від прізвища селянина Козірок;

  • "Попівська хата" - в якій жиди монахи Києво-Печерського монастиря;

  • "Сталінська школа" - від назви колишнього колгоспу імені Сталіна.

Всі початкові школи школи створені на базі громадських будівель були перевантажені і не відповідали санітарно-гігієнічним вимогам.

В 1925 році в селі вводиться обов`язкове безкоштовне початкове навчання.

В 1927 році відкривається 5 клас і школа починає зростати до семирічки.

В 1939-1940 роках церкву закривають. Під керівництвом голови колгоспу Ковриженка Касьяна Сидоровича, директора Сілецького Леоніда Йосиповича, завгоспа школи Жеребка Прокопа Філіповича проводиться реконструкція церкви під школу.

В правому куті школи, від оселі Жеребка О.М., директор Леонід Йосипович замурував у фундамент свідчення про початок будівництва приміщення "нижньої школи".

 

Приміщення "нижньої" (зліва) і "верхньої" (зправа) шкіл

В період Великої Вітчизняної війни навчання було припинено до лютого 1944 року, а вприміщенні "нижньої" і "верхньої" шкіл базувався військовий шпиталь.

Одна з класних кімнат "верхньої" школи використовувалася під церкву.

В 1951 році з введенням середньої освіти приміщення "нижньої" школи частково добудували. Цегляна будівля з дерев`яним ганком розмістилась вище церкви, зліва при  в`їзді в село. За розповіддю Г.Ковриженка (1923 року народження), будівельний матеріал кіньми перевозився з місцевого лісу, а всі столярні роботи були виконані майстрами без жодного гвіздка. Школа складалася із трьох кімнат, канцелярії, коридору. Опалення було пічним. Як паливо використовували дрова, які заготовляли самі учні.

Нововведена школа була двохкласною церковно-приходською, а пізніше - трикласною міністерською.

В 1964 році побудована в центрі села початкова школа, яка була розміщена у приміщенні нинішньої сільської ради. Директором школи буд Петро Максимович Погорілий. У школі навчалися учні 1-3 класів. Вчителями працювали Михайло Якович Прикот, Петро Максимович Погорілий та Іван Іванович Ковриженко. За чистотою і порядком стежили техпрацівники: Федір Поночовний, Марія Афанасіївна, Дахно Наталія Опанасівна. Ця школа функціонувала до 1974 року, а потум у цьому приміщенні розмістилась сільська рада.

Великовільшанська початкова школа 1966 рік

Після Чорнобильської катастрофи 1986 року було прийнято урядове рішення про переселення в наше село жителів з Чорнобильського району Київської області та початок будівництва 50 будинків і комплксу: фельдшерсько-акушерський пункт, нові адміністративні будівлі, школа, лазня.

В 1987 році будівельниками тресту Київтрансбуд №14 під керівництвом виконроба Малиша Григорія Дмитровича почалося будівництво нової школи. За винятково короткі строки будівництво було завершено і прийняте державною комісією з хорошою оцінкою. За сприянням директора Байди Грогорія Андрійовича будівництво проводилося з частковим відхиленням від проекту. За проектом школа мала бути дев`ятирічною на 360 почадкових місць.

З 1 вересня 1988 року школа була введена в дію.

Відкриття нової школи 1 вересня 1988 року

Першокласники 1988 року

Педагогічний колектив 1988 року

В 1989 році в підвальному приміщенні розміщено тир; на стадіоні силами учнів та військового керівника Леваднюка Василя Петровича з допомогою колгоспу "Хлібороб" та сільської ради побудовано смугу перешкод, тобто удосконалено матеріальну базу з ДПЮ. 

В 1998 році за сприянням голови обласної адміністрації Анатолія Анатолійовича Засухи і народного депутата Тетяни Володимирівни Засухи було газифіковано школу і перекрито шатровим дахом.

Календар
«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Ми у Facebook
МИ ЗАРЕЄСТРОВАНІ